Представлено Послання Папи Венедикта XVI на Великий Піст 2010

У четвер, 4 лютого 2010 р., у Ватиканському прес-центрі відбулася прес-конференція, під час якої було представлено послання Вселенського Архиєрея Венедикта XVI на Великий Піст 2010 року. Пригадаємо, що у Східних Церквах цей особливий літургічний період розпочинається в понеділок, 15 лютого, а в Церкві латинського обряду – у середу, 17 лютого.

Цьогорічне послання Папи присвячене темі справедливості, а його заголовок, який звучить: «Божа справедливість з'явилася через віру в Ісуса Христа», взятий з 3-ї глави Послання до Римлян святого апостола Павла. Венедикт XVI пропонує призадуматися над цією темою, представляючи її у чотирьох пунктах.

У першому Святіший Отець зупиняється над класичним розумінням справедливості, яке каже «dare cuique suum – віддати кожному належне», звертаючи увагу на його невизначеність, адже воно не пояснює, що саме є тим належним, яке треба забезпечити кожному, а те, чого людина найбільше потребує, не може бути забезпечене законом.

Далі Венедикт XVI роздумує над запитанням: «Звідки походить несправедливість?» Папа вказує на те, що її джерело слід шукати не зовні, а у серці людини. Не вистачить усунути зовнішні причини несправедливості, щоб запанувала справедливість. Людина повинна визволитися від егоїзму, який є наслідком первородного гріха та спонукає її висуватися над ближнім, або проти нього.

Відповідь на запитання, як людина може визволитися від цих егоїстичних спонук та стати відкритою на любов, Святіший Отець пропонує шукати у старозавітному понятті чесноти справедливості, яке виражається словом «sedaqah». У єврейській мові цей термін означає, з одного боку, повне прийняття Божої волі, а з іншого – справедливість, неупередженість щодо ближнього, особливо – убогого, чужинця, сироти та вдови. Взаємозв’язок між цими поняттями полягає в тому, що, згідно з біблійним баченням, дати бідному є нічим іншим, як віддати належне Богові, Який є милосердним до Свого народу.

На джерело надії людини на справедливість Венедикт XVI вказує у підрозділі, який називається «Христос – Божа справедливість». Бог, через Свого Сина, безкорисливо виправдав нас із наших гріхів. Отож, Христова справедливість – це, насамперед та, яка походить з благодаті. Не людина виправляє себе та інших, але Бог. Саме тому людина протестує проти справедливості хреста, оскільки чітко бачить, що не є самодостатньою, але потребує Іншого, щоб стати сама собою. На основі цього Папа вказує на те, що християнин, натхненний досвідом безкорисливого Божого виправдання, покликаний робити свій вклад у будування справедливого суспільства.