Дванадцятого лютого, наша Церква святкує так званий празник Трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова і Йоана Золотоустого. Усі ці великі єпископи і учителі Церкви жили у VI столітті,

котрий був рясно плодовитий і успішний для християнської віри і Церкви. За заслуги цих святих, їх у богослужіннях було названо рівноапостольними. Святі Василій і Григорій були майже одного віку й походили з Кападокійського краю, а святий Іван Золотоустий був на 20 років молодший і походив з Антіохії.

Св. Василій Великий народився 329 р. Б., а помер 279 р. Б.. За роки свого життя прославився як великий архіпастир і захисник віри, як ревний опікун вбогих і сиріт. Святий Василій уклав текст Літургії, котру пізніше скоротив Св. Іван Золотоустий, а Св. Григорій Богослов поєднав з служінням Вечірньої. Св. Василій реформував і уклав устрій спільнотного монашого життя, автор багатьох творів та коментарів. Праведний Митрополит Андрей Шиптицький говорив про святого як великого аскета, полеміка, урядника та чудового знавця Святого Письма.

Св. Григорій Богослов народився 326 р. Б.. Батько мав також ім’я Григорій і був єпископом у місті у Кападокії, а мати Нонна пообіцяла, що при народжені дитини пожертвує її на службу Богові. Святий Григорій, як і Святий Василій, мав хорошу освіту, одного разу, коли молодий Григорій подорожував на навчання до Афін, його корабель перестріла буря й ще неохрещений Григорій дав обітницю, що коли врятується, то при прибутті до Афін прийме Тайну Хрещення. В Афінах Святі Григорій і Василій разом навчалися й сильно здружилися. Святий розказує про ці часи так: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи по науку». Григорій, прийняв ієрейські свячення від батька, а, пізніше, єпископські від Василія Великого і був поставлений над містом Сазим. Помер святий 390 р. Б.

Св. Іван Золотоустий народився 347 р. Б. в Антіохії де зростав, а пізніше вів активну проповідницьку діяльність як священик. Незважаючи на слабке здоров’я, святий постійно навчав і проповідав, а про себе казав так: «Проповідування робить мене здоровим. Як тільки відчиню уста, то зникає всяке умучення». За красномовність і багатство богонатхненного слова Іван був прозваний Золотоустим. Як священик, а пізніше як єпископ, був покровителем бідних, скривджених і нужденних. На сьогодні ми маємо 800 його проповідей, багато листів і книгу «Про священство», а також текст Божественної Літургії. Помер святий 13 листопада 407 р. Б.

Празник Трьох Святителів вважається наймолодшим у грецьких Церквах, а поштовхом до встановлення цього свята була суперечка людей про вагомість і більшу святість між трьома святими, тоді самі святі і явилися у сні Йоанові – єпископ міста Евхаїти та заявили, що усі троє є рівними у служінні перед Богом, а тому немає причин для суперечок між вірними. І після цього, хоч кожний святий мав свій день вшановування у літургійному році, було встановлено у 1076 році свято усіх трьох святих.

Тропар, глас 4: До апостолів подібні і вселенної вчителі, * Владику всіх моліте, * щоб мир вселенній дарував * і душам нашим велику милість.

Кондак, глас 2: Священних і боговісних проповідників, * найвищих учителів, Господи, прийняв Ти в насолоду дібр Твоїх і упокій, * труди бо їх і смерть прийняв Ти вище всяких плодів, * єдиний, що прославляєш святих Твоїх.

Літургійний відділ ІФДС