6 жовтня в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. свщмч. Йосафата розпочалася віднова Духа, яку для семінаристів та настоятелів розпочав отець Іван Жук, сотрудник у Архикафедральному та Митрополичому соборі Воскресіння Христового, що у м. Івано-Франківську. Вступне слово сказав віце-ректор семінарії, прот. д-р.  Андрій Чорненко.

У молитовній тиші під опікою Святого Духа вся семінарійна спільнота почала розважати над питанням свого покликання, яке кожному дає Господь.

Буває так, що ми хочемо гнатися за цим світом, встигати за тенденціями і багатьма іншими речами, губимося у вірі, губимося у молитві, а накінець і в самих собі, тоді властиво душа починає шукати того чого їй бракує - Бога.

Що маємо робити в таких речах задатися питанням, де зустріти Всевишнього? І найперша відповідь – у Церкві, куди нас водили в дитинстві і ми звикли бачити там пишноти та убранства, там хочемо шукати Спасителя. Але найперше зрозуміймо, що ми маємо бути тим храмом, де перебуває Бог. Тоді запитаймо самі себе "Чим прикрасиш свій храм", тобто свою душу. І тут людина починає відчувати страх, страх сказати самому собі правду, подивитися собі в душу і серце, прийняти самого себе таким який я є, подивитися на свій внутрішній храм.

Особливо нагалошував отець-реколектант, що особлива трудність полягає у тому чи я можу сам простити себе. Бо не зробивши цього етапу не зможу рухатися дорогою спасіння.

Бажання втекти і залишити все, виникає через невпевненість само собі. І тут нас Всемилостивий Господь кличе йти за Ним, а нам вартує лише сказати так Богу. Тоді все попереднє стає приготуванням, щоб те покликання яке нам дав наш Господь справдилось в нашому житті. У тому покликанні кожен від Бога потребує якоїсь ласки і Він дає кожному по його потребі.

Особливої уваги вартує питання -  дух, який дав мені Господь, яким він повернеться до Нього. Адже кожна мить нашого життя може бути останньою. 

Господь, кожного з нас до чогось у цьому житті покликав, вартує тільки довіритись і сказати Йому так. А найособливіше він покликав нас, майбутніх пастирів Його вибраного стада, щоб вести душу до небесного Єрусалиму.

Тому на цих духовних вправах отець Іван усіх закликав в повній тиші і відході від суєтних речей цього світу серцем молитись до Бога.

стаття: Назарій Беляшин
фото: Дмитро Дем'янів

Інформаційний центр ІФДС

{gallery}06.10.17_01{/gallery}